Тернополяни збунтувались проти міліції — відвоювали невинного

Свого сусіда, якого приїхало затримати шість машин міліції, відвоювали в правоохоронців пів-сотні мешканців багатоповерхівки на вулиці Симоненка, у Тернополі.

Чоловіка звинувачували в пошкодженні чужої машини, і тут же закували в наручники, попри те, що в цей час він гуляв з своєю дворічною дочкою, описує очевидець подій тернополянин Володимир

― Приїхавши сьогодні додому після роботи побачив у себе у дворі повно людей і повно міліції – машин зо шість, ― оповідає чоловік. ― Виявилося, що вони всі приїхали щоб затримати одного чоловіка – напевно, що у Тернополі роботи не мають.

Сусіди не давали міліції забрати чоловіка, бо вважали його невинним.

― Той чоловік вийшов сьогодні з дому, щоб поїхати з малою двохрічною дитиною в місто погуляти, але побачив що його  „Таврія”, з двох сторін заблокована “Жигулями”. В одному з “Жигулів” сиділи молоді хлопці. Чоловік попросив їх відʼїхати назад. Вони не захотіли. Після деяких вмовлянь, він сів у свою “Таврію” і посунув трохи “Жигулі”, обірвавши при цьому на бампері резиновий відбійник – там на бампері є таких два.

Хлопці, що сиділи в авто, одразу ж викликали міліцію.

— Даішники приїхавши бусом, скрутили того чоловіка, надівши йому наручники,  поволокли по асфальті до буса, ― описує очевидець ― Зауважте, це все відбувалося на очах двохрічної дитини, яка ридала на цілий двір. Уявляєте, мама дитини у цей час була на роботі, а вони забирають батька, залишаючи двохрічну дитину саму у дворі. Жах!!!!! При цьому поранили йому ногу.

Почувши крик чоловіка і дитини, збіглися сусіди.

— На щастя, не дали ментам забрати безвинну людину у міськвідділ на розтерзання.  Було багато всього:  ми стояли зо дві години, але ми відстояли права людини. А одним з основних аргументів після чого вони відпустили чоловіка, було те, що людей було дуже багато, і те що сьогодні про них дізнається весь Фейсбук.

Історію випадку тернополянин описав на своїй сторінці в соцмережі.

Очевидець зазначає, що до потерпілого хтось приходив і погрожував.

— Вчора той мужчина мав їхати знімати побої у лікарню, але я не знаю чи він поїхав. У ночі до нього хтось там ще був заявився з погрозами – у 12 год ночі крики знову були на цілий двір.

politclub.org

Ірина Фаріон: «Сьогодні орда у стінах Верховної Ради оголосила нам війну. Ми виклик прийняли»

Проголосоване у Верховній Раді рішення – це рішення плазунів, які по іншому світу не бачать і не розуміють, аніж бути рабами. Це означає, що ми маємо демонструвати не просто нову якість політики; ми повинні демонструвати нову якість людини. Нова якість людини – це не просто прямостояння. Нам сьогодні ця орда у стінах Верховної Ради оголосила нам війну. Ми виклик прийняли.

20 років тривала наша «толерантна» політика щодо цієї орди, щодо цієї «сволочі». Саме так я їх називаю, бо «сволочами» за часів Івана Грозного називали тих хлопчиків, яких рекрутували яничарами до 15-х років. Потім цих рекрутованих закидали на їхні корінні землі, щоби вони ненавиділи все своє. Ось цих перевертнів ми бачимо зараз у Верховній Раді. Це означає, що ми переходимо до інших форм боротьби, які називаються формою війни.

Ми ніколи не приймемо жодної форми окупації тому, що ми – вільні люди. Ми ніколи не дозволимо тим собакам танцювати по душах наших людей.

Є таке блискуче й прекрасне слово – відплата. Ми маємо бути одержимі зараз тим поняттям відплати й не боятися іншого слова – помсти. Помсти за знищення наших батьків. Помсти за чотириста з гаком заборон української мови. Помсти за асиміляцію українців. Помсти за продажні суди. Помсти за міграцію населення. Помсти за те, що ці собаки і ця «сволок» змінила етноструктуру нашої країни, заселивши Південь і Схід чужинцями, і ці чужинці виплодили україноненависників.

Існує один із найпотужніших принципів гомеопатії – «подібне лікується подібним». Їх можна здолати тільки наступальною агресивною силою. Відкиньмо зараз будь-яку толерантність. Відкиньмо будь-яку терплячість. Тільки агресивний наступ і спротив цій орді. Орда не знає іншого варіанту, як сила.

Будьмо вільні. Будьмо натхненні. Ми прийняли цей виклик. По-іншому бути не могло тому, що Верховна Рада давним-давно перестала бути радою, а стала зрадою. Пам’ятаймо, що ми щодень будуємо себе як незалежні особистості. Подякуймо Господові за цей розкішний дощ. Можливо, це очищення – кожному з нас. Можливо, ми маємо засвітитися тим ясним кристалом, який ніколи перед жодною ордою не здасться.

Здається, що горстка нас, як казав Стус, «лише для молитов і сподівання». Ні, сподівання закінчилися! Молитва – це найінтимніша форма спілкування з Господом. Озброймося цією молитвою! Але озброюємося й іншим – ми напрацюємо систему заходів бойкоту. А гнид типу коліснічєнків, ківалових, сіманєнків, гринивєцькіх — усіх їх ми маємо залишити в каналізації нашого історичного буття.

Дякуємо Тобі, Господи, за цей класний виклик, який ми прийняли. Казав Стус: «Ярій, душе, ярій! У білій стужі сонце України». Яріти – означає світитися ясним огнем. Але яріти – це ще означає лютувати праведним гнівом.

Тому зараз рушаймо до Адміністрації Президента, не маючи жодних сумнівів, що насправді головний диригент цього «мракобєсія» – Янукович. Наше завдання – прийти і кинути йому в писок наше рішення й зібратись усіма об’єднаними силами, аби напрацювати систему бойкотів.

Усе гаразд. Ми все здолаємо. Це невеличка перерва в нашому поступі. Ми є для того, щоби захопити владу в державі й кардинально змінити якість нашої політики, показавши націєцентричні стандарти й високу мораль кожного з нас.

Прес-служба ВО «Свобода»