Протест вірян проти рейдерського захвату храму «братками» Московського патріархату.

23 квітня 2013 року у смт. Новоархангельськ Кіровоградської області бійці спецпідрозділу «Беркут» застосували брутальну силу проти вірян УПЦ Київського Патріархату та активістів Всеукраїнського об’єднання «Свобода», які прийшли на акцію протесту проти рейдерського захоплення представниками церкви Московського патріархату Свято-Володимирського храму. «Беркутівці» завдали тілесних ушкоджень захисникам церкви. Зокрема, кіровоградському свободівцю розбили голову. Серед постраждалих також – народний депутат України, уповноважений фракції ВО «Свобода» у Кіровоградській області Святослав Ханенко. Також рейдери пограбували храм – винесли з нього кілька цінних ікон.

Як повідомив свободівець Святослав Ханенко, який зараз перебуває на місці подій, він приїхав до Новоархангельська, щоби підтримати вимоги громади звільнити храм від сторонніх осіб і передати його під охорону Державній службі охорони до врегулювання міжконфесійного конфлікту. За його словами, близько 300 вірних та представників опозиції зібралися біля храму та попросили розблокувати вхід на територію, щоби перевірити, хто і з якою метою перешкоджає відправляти в ньому Службу Божу. Але їм відмовили. Коли ж люди спробували увійти через ворота церкви, бійці «Беркута», які охороняли загарбників храму, почали бити захисників української святині кийками по головах та застосували проти них сльозогінний газ. Постраждали як свободівці, так і віряни – загалом близько 30 осіб. Серед тих, хто отримав травми, є й жінки. Двох жінок і двох чоловіків з тяжкими травмами забрала «швидка допомога».

Член Політради ВО «Свобода» Руслан Андрійко, який також перебуває на місці подій, заявив: «Події навколо церкви у Новоархангельську засвідчили, що ситуація в Україні докорінно змінилася: люди вже інші – їх уже не купиш за гречку і не залякаєш. Вони готові іти у бій за свої права, готові протистояти навіть озброєному до зубів «Беркуту».

Прес-служба Всеукраїнського об’єднання «Свобода»

У Холодному Яру знову освятили зброю.

18-21 квітня 2013 року на Черкащині відбулися заходи зі вшанування українських героїв Холодного Яру. Активну участь у цій події традиційно взяли свободівці. До вшанування, зокрема, долучилися лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок та народні депутати України свободівці Руслан Кошулинський, Юрій Сиротюк, Олег Гелевей, Юрій Бублик, Андрій Мохник, Ігор Мірошниченко, Павло Кириленко, Андрій Міщенко, Ірина Фаріон, Андрій Тягнибок.

Окрім офіційних вшанувань, свободівці провели патріотичний наметовий табір «Холодний Яр-2013», який розпочав роботу ще 18 квітня на хуторі Кресельці. На табір завітали більше сотні учасників із різноманітних куточків України. Молодь брала участь у впорядах, вправлялася в тренувальних стрільбах, слухала лекції з історії, ідеології та методики боротьби проти українофобії. Учасники патріотичного табору долучилися до загальних вшанувань.

20 квітня в таборі відбулася військово-патріотична гра «Холодний Яр. Шляхами повстанців». Учасники гри пройшли складний маршрут, який мав 5 контрольних точок. На кожній із них гравці виконували певні завдання та задемонстрували певні навички: орієнтування на місцевості, логічні вправи, рівень фізичної та інтелектуальної підготовки. Протягом гри учасники шукали прапор Холодноярської республіки. За підсумками змагань переможцем став десяток «Скіфи», який очолив активіст Черкаського осередку ВМГО «Сокіл» Тарас Опашнянський. У подарунок «соколята» отримали книги та солодощі.

 

Тим часом відбулася низка заходів пам’яті козаків та гайдамаків. Так, у родовому селі Максима Залізняка Івківці свободівці разом із учасниками вшанувань піднялися на гору Семидубову. Там, за однією з версій, поховано Гетьмана України Богдана Хмельницького. На горі учасники висадили сім дубів – у пам’ять про великого гетьмана, його старшин та славне козацтво.

 

Із промовами виступили народні депутати України свободівці Юрій Сиротюк та Андрій Тягнибок. Останній підкреслив: якби не було гайдамаків та холодноярських козаків – не довелося б говорити і про визвольну боротьбу в середині ХХ століття.

«Я представляю громаду Львівщини, яка обрала мене народним депутатом. У нашому краї досі вирує дух Армії Нескорених – війська УПА. Однак ці вояки надихалися прикладом самовідданої боротьби холодноярівців. Саме цей свіжий приклад історії дав поштовх до створення наступної видатної потуги українців – Української Повстанської Армії. Тому щороку сюди приїздять українці не лише з Черкащини та сусідніх областей, яких теж захопила боротьба під керівництвом братів Чучупаків та інших отаманів. Сюди з‘їжджаються з усієї України, аби віддати шану та наснажитися безсмертним войовничим українським духом Холодного Яру», – констатував Андрій Тягнибок.

Основна частина заходів цього дня відбулася в селі Медведівка біля пам‘ятника Максимові Залізняку. Зокрема, на великій сцені відбулася презентація книги Ірини Фаріон «Мовна норма: знищення, пошук, віднова» та книги «Криниця для спраглих», у яку ввійшли афоризми та сентенції видатного українського режисера, одного з ідеологів ВО «Свобода» Юрія Іллєнка. Ці видання традиційно користувалися великим попитом у громади.

 

Після презентації відбувся мітинг-концерт, на якому слово мали Руслан Кошулинський, Ірина Фаріон, Роман Коваль та лідери місцевих опозиційних партій. Також виступали музики Тарас Силенко та Сергій Василюк.

Згадуючи про історію повстанців Холодноярщини, народний депутат України Ірина Фаріон зазначила: «Як зробити так, щоби ми були гідні їхньої пам’яті? Або якщо не пам’яті, то прожити життя так, як зробили це вони. Є різні шляхи для того, але те, що ми зібралися тут, – це великий дар. І дуже важливим є знати правду про їхню працю і життя, адже ми живемо днями своїх дідів та батьків, своїх дітей та онуків.

Але завжди треба зважати на політичний бік історії. Зараз кажуть, що політика обм’якла, стала прагматичнішою, а це суперечить самому поняттю політики. Тому що ми відбігаємо від істинного призначення людини – свободи. І не зрозуміло чому, адже українці – нація сильних духом, багатим на протистояння, а зараз іде війна з історією, що робить нас правдивими.

Тарас Шевченко дізнавався про Коліївщину не з підручників, а від діда. І тепер, коли ми забуваємо, що таке зброя, нам дають іншу – книгу. Кобзар, який свого часу складався з восьми віршів, зараз є нашою зброєю, кодексом протистояння, вмитий кров’ю. А з тої крові народилися ми з вами. За наші життя заплачено високу цінц.

Є речі, що підсилюють наш дух. Та кримінальна орда, що існує нині, створена для того, щоби випікати наші рани, лікувати нас. Бо там, у «верховному тераріумі», думають, що для влади над людьми потрібні тільки гроші. Але насправді того мало, щоби панувати. Ми вийшли на ту дистанцію боротьби із своїм внутрішнім ворогом – малоросом. Ми мусимо перемогти його, мусимо стати їм на горло, щоби довести, що перемога – за Україною!»

Виступаючи зі сцени, заступник Голови Верховної Ради свободівець Руслан Кошулинський зазначив: «Ми повинні пам’ятати козацькі подвиги. Не було б козаків – не було би гайдамаків. Не було б гайдамаків – не було б Шевченка. А без Шевченка не було б і нас сьогодні. А щоби пам’ятати, ми маємо бути собою, бути міцними. Ми мусимо іти вперед, хоча б щоби стати тою травою, по якій коні понесуть Україну до перемог».

 

21 квітня вшанування відбулися в селі Мельники, де тисячі українців пом’янули Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупаку, козаків та старшин полку гайдамаків Холодного Яру. Із промовою виступив лідер Всеукраїнського об‘єднання «Свобода» Олег Тягнибок, який закликав продовжити героїчний чин холодноярців – боротися та вибороти українську за змістом державу.

«Ми є передовим загоном, який має зберегти велич, волю нації, її завтрашній день. Ми маємо примножувати подвиги та здобутки наших попередників заради майбутніх поколінь. Борімося! Не слухаймо тих розмов про «розчарування»! Піднімаймо людей на боротьбу! Нехай це декому здається неперспективною, тяжкою роботою, але її необхідно робити – заради нашого завтра, за славу і гідність української нації.

 

У нашій боротьбі нам допоможуть душі холодноярців, які кожного разу витають над нами. Вони бережуть наше прагнення боротися за святе, йти на шляхетні вчинки заради України. Якщо ми збережемо нашу віру та енергію, якщо вона вируватиме, виходитиме назовні – ми обов’язково здобудемо те, на що заслуговує наша велика нація – Велику Україну!» – наголосив Олег Тягнибок.

Також із промовами виступили свободівці – член Політради ВО «Свобода» Юрій Левченко та заступник голови націоналістичного об‘єднання Юрій Сиротюк. Останній від імені громадської ініціативи Народна Шевченківська премія вручив багаторічному організатору вшанувань у Холодному Яру, видатному історику Романові Ковалю Залізного Мамая. Ця нагорода є символом народного визнання та поєднання незнищенності Духу, войовничого та водночас творчого начал. Серед нагороджених цією відзнакою – гурт «КОМУ ВНИЗ»; художники Кость Лавро, Іван Остафійчук; митці Мирослав та Тарас Отковичі; театральні вистави «Про мишей та людей» (театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв») та «Берестечко» під керівництвом Олександра Дзекуна; поети Остап Лапський та Ігор Павлюк; засновник Київської дитячої Академії мистецтв Михайло Чембержі; письменники Михайло Андрусяк, Василь Шкляр. А відтепер Залізного Мамая здобув і Роман Коваль.

 

«Коли на нас із неба дивляться порубані, посаджені на палі, з випеченою шкірою, відрізаними вухами й носами, але непереможені козаки – багато говорити не варто. Вони бачать, чи ми здатні робити те, про що говоримо.

Якщо ця влада окупантів падає від яйця чи сніжки, якщо завтра ми кинемо говорити, а вчинимо з ними як з окупантами, то цієї влади не стане вже на другий день. Перед Гонтою і Залізняком ми повинні пам‘ятати, що у 245-річчя Коліївщини треба забути про слово «компроміс», забути слова вибачень, забути укладати з ними універсали та мемораднуми. З цього місця повіє новий вогонь, бо ми відродимо Україну Гонти й Залізняка, Чучупаки й Тараса Шевченка, Романа Коваля.

Колись совєцька влада запровадила Шевченівську премію. Людям, які найбільше заслужили за свою працю пошани, чия творчість є віддзеркаленням ідей Шевченка – вручали премію. Сьогодні комітету невистачило кількох голосів, щоби віддати премію людині, яка відродила історію, – Романові Ковалю», – зазначив Юрій Сиротюк.

Контрольованому владою Шевченківському комітету забракло голосів чи духу, аби вручити премію Романові Ковалю, однак цього не забракло народові. Юрій Сиротюк наголосив, що Залізний Мамай має кобзу в руках, але в разі потреби береться за шаблю, і Роман Коваль – не просто письменник, а воїн, зброєю якого є слово.

Після ранкового мітингу урочистості перемістилися на хутір Буда, де височіє 1100-річний дуб Максима Залізняка. Біля храму Праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського) настоятель храму протоієрей Василь Циріль провів освячення козацької зброї.

Фото: https://picasaweb.google.com/102652274152528116947/2013#

Прес-служба Всеукраїнського об’єднання «Свобода»

Повалення рейдерських будок і затримання на вул. Дніпроводській у Києві

Щойно (20 квітня, 15:30) під Києвом відбулися чергові сутички і затримання. Місце подій — Оболонський район, біля Дніпровської водопровідної станції. Там зараз відбувається конфлікт. Обурені люди вийшли протестувати проти незаконно відібраної ще за часів Черновецького землі (начебто за 100 доларів брали у студентів копії посвідчень і незаконно приватизовували землю).

На акцію протесту вийшли приблизно 150 місцевих мешканців + 50 киян. Спочатку кияни розбили встановлені рейдерами будки, а після того приїхала міліція з «Беркутом» і почалися затримання.

Затримано і побито Миколу Коханівського (він зараз у швидкій), Віталія Грузинова (Ведмедя) та Ігоря Луценка. Віталія та Ігоря утримують у машині. Селяни перекрили дорогу і не випускають машини з затриманими. Має приїхати нардеп Ар’єв.

Інформація від очевидця подій Мар’яна Ощановського.

Усі фото і відео — Мар’яна Ощановського. Відео, на жаль, без звуку, але і так чудово все зрозуміло.

 

20.04.13р.Б. на околиці Києва в районі Дніпровського Водогону за участі київського загону «Тризубу» відбулася акція по протидії рейдерському захопленню та незаконній забудові на ділянці, що належить громаді мікрорайону, і яку «Льоня космос» він же «Черновецький» за часи свого царювання відцарював бандюкам.

Забудовники перекрили шлях до школи своїми вагончиками де планувалося встановити паркан, а поки лишили «охорону-гопників», через яких діти боялись пройти до школи. На прохання місцевої громади відгукнулися націоналісти з Києва.

Організатором акції виступив Микола Коханівський, активну участь взяв київський «Тризуб», «Патріот України» та члени інших національно-патріотичних організацій.

Спільними зусиллями українські патріоти розтрощили та перевернули два вагончики де була «охорона-гопників», які втекли побачивши наше наближення. Продажна «Міліція» не чекала такого розвитку подій, була дезорієнтована та неспроможна чинити опір.

Ментівське підкріплення прибуло вже коли залишилось декілька активістів, депутатів та місцеве населення, і почали свою роботу. Затримали Миколу Коханівського, Віталія Грузинова та Ігоря Луценка. Також була спроба затримати журналістку Тетяну Чорновіл та на заваді стала місцева громада.

Наразі всі на свободі…

 

 

Прес-служба КМЗ ВО «Тризуб» ім. С.Бандери

Акція «Вставай, Україно!» у Києві (фото)

Людей справді прийшло дуже багато, про це кажуть усі знайомі. 15-20 тис. за версією опозиції, 3 тис. – за версією міліції. Отже, насправді – від 10 до 15 тисяч. Могло б бути й більше, але, як завжди, влада чинила шалені перешкоди доїзду.

Автобуси з ментами стояли по Володимирській від Богдана до Пушкінської. На вулиці Лисенка було 5 автобусів з «Беркутом» і 2 автозаки.

12Мітинг відкрив Яценюк, привітав з Благовіщенням і звільненням Луценка. Луценко – незламний, сильний, і його звільнення — це заслуга його і його родини, але й кожного з нас. Його не зрадили і він не зрадив. Це його перемога і перемога України.

Далі Яценюк розповів про попередні акції із серії «Вставай, Україно!». «Ми проїхали третину України… Не було стільки людей з часів Помаранчевої». (Мабуть, це не зовсім так, але порівняння каже саме за себе).

Після Юрія Луценка Юлія Тимошенко повинна бути на свободі. Юлі – волю!

Опозиція і народ єдині у боротьбі і будуть єдині у перемозі – над корупцією та іншим злом.

Далі виступав Сергій СОБОЛЄВ, який першим нарешті чітко сказав про те, що не лише Юля і донедавна Юра, а ще хтось сидить за політичними мотивами. Чітко назвав Януковича головним ворогом України і закликав його посадити. Переконаний, що це може зробити тільки український народ, і звільнення Луценка – це початок кінця режиму Януковича.

Яценюк по телефону дає прямий звязок із Юрієм ЛУЦЕНКОМ, який так і не встиг доїхати із колонії на мітинг: «Мусиш кричати, Юро!»

Юрій ЛУЦЕНКО: «Всі друзі, які зараз мене чують! Найбільше для людини важить свобода. Але дуже важливо, щоб на свободі ти був не один, а відчував себе у колективі однодумців. Тому я щиро радий, що буду серед тих, хто, як і я, мріє про вільну, демократичну, європейську Україну.

Я певен, що те, що лідери опозиції йдуть до людей і закликають їх відстоювати свої права, є найсправедливішою політикою, бо політика робиться не у ВР, а на Майданах. Ми там перемагали і ми там знову переможемо!».

Народ скандує «Ю-ра!».

ЯЦЕНЮК: Опозиція бореться за призначення мера Києва. Якщо Янукович сьогодні скасував вибори мера Києва, завтра може скасувати вибори Президента, бо знає, що він їх програє.

Надає слово «борцю за права киян» — Володимиру БОНДАРЕНКУ. Той згадав «ту потвору у ВР, яка звертається до громадян «дорогіє жітєлі». Ми не житєлі, ми громадяни». Незабаром у Києві відбудуться радикальні події, каже Бондаренко, які змінять долю держави.
Розказує, як влада дерибанить Київ, і що все це буде повернуто громаді Києва.

Ось уривок з виступу ІЛЛЄНКА: ”Ми сьогодні зібралися тут, бо ситуація в державі є критичною. І мова не лише про те, що Партія регіонів забрала в киян право обирати. Влада сьогодні по всій Україні розіслала вказівку виконавчим органам готувати референдум з метою узурпувати владу, запровадити диктатуру й занурити країну в час “совка”, а людей перетворити на безправне бидло”.

Далі почався виступ Віталія КЛИЧКА. «Жодна країна не є демократичною, — сказав він, — поки в ній є політв’язні. Тому ми будемо боротися, щоб Юлія Тимошенко ТА ІНШІ ПОЛІТВ’ЯЗНІ опинилися на волі.

Далі Кличко казав про відсутність перспектив, особливо для молоді, у сучасній Україні. «Наша громадянська позиція – не жити в країні, де ми залежні від однієї людини, а жити у демократичній країні з достойним рівнем життя. Впевнений, що ми разом зможемо цього досягнути.
Ми — три політичні сили, з різною ідеологією і різними поглядами, але нас об’єднує те, що ми хочемо жити у демократичній країні і боремось проти цього режиму. І щодня нас підтримує все більше людей. Бо ми боремось не за гроші чи привілеї, а за майбутнє нашої держави».

Народ скандує «Юлі – волю!», підказуючи це Кличку, він повторює.

Каже про дострокові парламентські і президентські вибори.

ЯЦЕНЮК: «Надаю слово партії, яка має на прапорі державні кольори, яка має неймовірно велику, яскраву назву і яку очолює мій друг і побратим. Бо політики теж люди. Бувають і політичні потвори, але всі вони зараз у Партії регіонів. Під час спільних поїздок ми по-людськи потоваришували…» — і надає слово Тягнибоку.

4Олег ТЯГНИБОК вітає зі святом Благовіщення. Каже, що наша спільна боротьба є благословенною згори, бо ми боремося за майбутнє кожного українця і наших дітей.

Розказує, що коли було оголошено акцію «Вставай, Україно!», бандитська влада через проплачені ЗМІ моментально почала поливати опозицію брудом і закликати народ сидіти вдома, переконуючи, який він нібито щасливий.

«Пішли на Банкову поближче до президента і сховалися там, як щури, але по телевізору ми бачили, як у них тряслися руки. Бо мали ж розуміти, що чинять державний злочин. І рано чи пізно час прийде — ті, хто чинять державні перевороти, будуть покарані справедливим українським судом.

Якщо під цими законами буде підпис президента – він не просто учасник, а організатор цього злочину».

«Ми домагатимемось, щоб нелегітимні закони не вступили в дію», — обіцяв Тягнибок..

«Вони вже сипляться, треба їх підштовхнути. Для цього багато-багато українців мають виходити на вулиці».

Закликав всіх розмовляти з друзями, колегами і переконувати народ підніматися.

Перерахував випадки блокування парламенту, спитав народ, чи правильно тоді зробила опозиція.

«Ми уклінно просимо вашої підтримки. Ми в парламенті, ви на вулиці. Бо ми не манни небесної хочемо, а людського життя. Хочемо, щоб не топталися по нашій національній гідності, щоб ми відчували себе великою нацією».

Далі виступив ЯЦЕНЮК. Подякував усім нескоренним, які прийшли. «Ці акції, на які вже прийшли тисячі людей, є свідченням волі України до змін».

Янукович перестав контролювати ВР, і це заслуга кожного з вас.

Попросив ще раз привітати Юрія Луценка і його родину зі звільненням. «І так підтримати Юлію Тимошенко, щоб вона у Харкові почула».

Зібрання завершилося прийняттям РЕЗОЛЮЦІЇ, яку зачитав Сергій Соболєв. Згідно з цією резолюцією, опозиція вимагає:

1. Прийняти на засіданнях місцевих рад, депутатами яких ми є, рішення щодо невизнання та невиконання на території цих рад “законів”, “постанов” та інших рішень, ухвалених під час спроби узурпації влади.

2. Внести у порядок денний Верховної Ради законопроекти, які були “ухвалені” 4 квітня 2013 року на так званому виїзному засіданні парламенту, та розглянути їх на легітимному пленарному засіданні парламенту згідно з регламентом. (Тут пахне новим політичним компромісом: опозиція погодиться розблокувати парламент, а регіонали – наново переглянути нелегітимні рішення – О.Б.)

3. Не допустити проведення так званого референдуму, який має на меті продовження президентських повноважень Віктора Януковича.

4. Негайно призначити вибори Київського міського голови та Київської міської ради на червень 2013 року.

5. Скасувати антинародну пенсійну реформу, як того вимагає більшість громадян України.

6. Відправити у відставку Уряд Азарова, який призвів до глибокої соціально-економічної кризи в Україні.

7. Оголосити проведення всеукраїнської акції протесту «Вставай, Україно!» в Києві у День Європи, 18 травня 2013 року, з вимогою провести дострокові президентські вибори після усунення від влади президента Януковича, як головного узурпатора влади та порушника Конституції України.

8. Звільнити всіх політичних в’язнів, зокрема, Юлію Тимошенко.

DSC_2617

DSC_2618

DSC_2619

DSC_2627

DSC_2628

DSC_2629

DSC_2631

DSC_2632

DSC_2636

DSC_2638

DSC_2639

Отець Сергій Ткачук з парафіянами

DSC_2643

DSC_2646

DSC_2647

DSC_2648

DSC_2650

DSC_2651

DSC_2660

DSC_2673

DSC_2675

DSC_2677

DSC_2679